«Як живеш, так і помреш», – кажуть мудрі люди. І справді, фінал безпутнього життя, як правило, буває таким же. Що це справді так, доводить і ця сумна ужгородська історія
Труп жінки на вулиці
У чергову частину Ужгородського міськвідділу міліції зателефонував невідомий, який повідомив про те, що на вулиці Грибоєдова лежить труп якоїсь жінки. Оперативний черговий відразу відправив на місце знахідки слідчо-оперативну групу. Справді, навпроти гінекологічного відділення міської лікарні під деревом лежала мертва жінка. На вигляд їй було 40-45 років. Одяг та зовнішній вигляд покійної свідчив, що жінка з тих, кого в народі називають “бомжами”.
На тілі покійної слідів насильства не було, тож оперативники припустили: скоріш за все, вона “перебрала” спиртного. Однак уже наступного дня розшуковикам довелося створювати дві пошукові групи. Перша займалася встановленням особи померлої, друга розпочала пошуки винуватця загибелі жінки. Адже судмедексперти з’ясували, що причиною смерті людини стали переломи дев’яти ребер, численні розриви печінки та перелом щелепи. Тобто, жінку напередодні хтось по-звірячому побив!
Заступник начальника карного розшуку Ужгородського міськвідділу міліції Володимир Улинець і його колеги-оперативники Адрій Реган, Михайло Бізіля та Анатолій Олень, “озброївшись” фотознімком загиблої, стали розпитувати тамтешніх волоцюг, чи, бува, не знають, хто ця жінка. Пошуки увінчалися невдовзі успіхом. На ринку, що на вул. Загорській, два чоловіки упізнали на фото їхню знайому Зіту. Пригадали також, що окрім батька, який мешкає у будинку в провулку Шевченка, у неї нікого не було. Старенький, до якого згодом завітали правоохоронці, також упізнав свою непутящу доню і на фото, і в морзі.
Розпочалися пошуки вбивці жінки. Правоохоронці з’ясували, що останні два роки Зіта співмешкала з 48-річним Василем з Іршавщини. Чоловік перебивався випадковими заробітками на ужгородських будмайданчиках. Однак іршавець нічого путнього розповісти не міг. Зіту, переконував, він уже тиждень не бачив. Та коли ужгородські міліціонери звернулися до своїх іршавських колег для з’ясування особи Василя, то дізналися цікаву деталь. Іршавець уже двічі був одружений і двічі розлучався через те, що... систематично бив своїх дружин!
Смерть через крадений килим
Тим часом, відтворивши майже погодинно хронологію останніх днів життя Зіти, розшуковики з’ясували, що останній, хто бачив її живою, був саме Василь. Про це правоохоронці дізналися від подружки покійної Тетяни. У той злощасний вечір, повідомила жінка, вони із Зітою, придбавши пляшку горілки, пішли до Василя. А треба сказати, що домівкою для того останнім часом слугували...бетонні плити, приперті до дерев перед лікарнею. Одним словом, бомж...
І от захмелілий після кількох склянок Василь став звично чіплятися до Зіти. Причиною сварки на цей раз став... килим, який жінка вкрала зі студентського гуртожитку. Василя цікавило, за скільки Зіта його “загнала”? Жінка відповіла, що лише за десятку.
- Ти що, здуріла? Чого так мало?! – грізно напустився на неї Василь.
Потім щосили вдарив Зіту кулаком в обличчя і додав:
- Ти мене дуриш, не хочеш ділитися!
Коли бузувір став бити жінку ще й ногами, Тетяна спробувала захистити подружку. Та марно, й аби самій не отримати стусанів, втекла подалі.
Розлючений Василь гамселив свою жертву, доки мав сил. Далі, як ні в чому не бувало, пішов за наступною пляшкою...Та коли повернувся, пити було вже ні з ким. Зіта була мертва!
Як повідомляє майор міліції Катерина Кийович із Ужгородського МВ УМВС, вбивця затриманий. Порушено кримінальну справу. За скоєння вбивства людини Василя чекає тюрма. Закономірний фінал безпутнього життя...
Іван ГРИЦАН, газета «НЕДІЛЯ»
|
